отягти

Отягати, -гаю, -єш

сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.

Значення в інших словниках

1. отягти — отягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отягти — див. отягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отягти — ОТЯГТИ́ див. отяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. отягти — ОТЯГТИ́ див. отяга́ти.  Словник української мови в 11 томах