Словник української мови Грінченка

оцвітати

Оцвіта́ти, -таю, -єш

сов. в. оцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсть. А чи зацвів мак? — Цвіте. — А чи оцвів мак? Маркев. 76.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оцвітати — оцвіта́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оцвітати — -аю, -аєш, недок., діал. Те саме, що відцвітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови