ощажати

Ощажа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл.

1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464.

2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.