паньматуся

Паньматуся, -сі

ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся. Г. Барв. 426.

Значення в інших словниках

1. паньматуся — паньмату́ся іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. паньматуся — див. мати  Словник синонімів Вусика
3. паньматуся — -і, ж., заст. Пестл. до паньматка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. паньматуся — ПАНЬМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. – Що звелиш, паньматусю, усе зроблю. Чи звелиш Конотоп спалити, так разом з чотирьох кінців і запалю (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
5. паньматуся — Паньмату́ся, -сі, -сею, -сю! -ту́сі, -ту́сь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. паньматуся — ПАНЬМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. — Що звелиш, паньматусю, усе зроблю. Чи звелиш Конотоп спалити, так разом з чотирьох кінців і запалю (Кв.-Осн., II, 1956, 191).  Словник української мови в 11 томах