Словник української мови Грінченка

панін

Паніїн, панін, -на, -не

Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.

---------------

Панін

см. паніїн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Панін — Па́нін прізвище  Орфографічний словник української мови
  2. панін — ПА́НІН, а, е, розм. Те саме, що па́ніїн. Паніни покої; Паніна сукня.  Словник української мови у 20 томах
  3. панін — Па́нін, -на, -не (від па́ні) = па́ніїн  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)