пас
Пас, -са
м.
1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80.
2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски.
3) Полоса. Гол. Од. 58.
4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. ум. пасок.
Словник української мови Грінченка