Словник української мови Грінченка

пашка

Пашка, -ки

ж. ум. отъ паха.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пашка — па́шка внутрішня частина плечового згину; пахва (у дітей)(м, ср, ст)|| = паха ◊ за під па́шки <�бра́ти, підійма́ти> під руки <�бра́ти, підійма́ти> (дітей)(м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт