певно
Певно
нар.
1) Вѣрно, надежно.
2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв.
Словник української мови ГрінченкаПевно
нар.
1) Вѣрно, надежно.
2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв.
Словник української мови Грінченка