Словник української мови Грінченка

переволочувати

Переволочувати, -чую, -єш

сов. в. переволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть... А жито од цього вже не буде таке. Грин. І. 99.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. переволочувати — переволо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переволочувати — -ую, -уєш, недок., переволочити, -очу, -очиш, док., перех. Волочити ще раз, повторно або заново, по-іншому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переволочувати — ПЕРЕВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., кого, що. Волочити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Іван Кучугура .. перекопував та переволочував ґрунт, щоб у міжряддях не залишилося жодної грудочки (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
  4. переволочувати — ПЕРЕВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Волочити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Іван Кучугура.. перекопував та переволочував грунт, щоб у міжряддях не залишилося жодної грудочки (Чорн., Красиві люди, 1961, 28).  Словник української мови в 11 томах