перекуповувати

Перекуповувати, -вую, -єш

сов. в. перекупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Перекупать, перекупить. Купує, перекуповує, продав. О. 1861. IX. 74.

Значення в інших словниках

1. перекуповувати — перекупо́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. перекуповувати — -ую, -уєш, перекупляти, -яю, -яєш і рідко перекупати, -аю, -аєш, недок., перекупити, -куплю, -купиш, док., перех. 1》 Купувати у кого-небудь куплене, добуте ним. 2》 Купувати все чи багато чого-небудь. 3》 Підкуповувати; заохочувати підкупом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перекуповувати — ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш, док., що. 1. Купувати у кого-небудь куплене, добуте ним.  Словник української мови у 20 томах
4. перекуповувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. перекуповувати — Перекупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш; перекупи́ти, -куплю́, -ку́пиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перекуповувати — ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш, док., перех. 1. Купувати у кого-небудь куплене, добуте ним.  Словник української мови в 11 томах