перепасти

Перепада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31.

Значення в інших словниках

1. перепасти — перепа́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепасти — Перепа́сти, перепада́ти. 1. Не бути обраним, програти вибори, провалитися на виборах. Та він втратив ґрунт під ногами не лиш в своїм повіті, де тілько разів кандидував і все перепадав, але навіть у своїй громаді...  Українська літературна мова на Буковині
3. перепасти — див. перепадати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепасти — ПЕРЕПА́СТИ див. перепада́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. перепасти — перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І.  Фразеологічний словник української мови
6. перепасти — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. перепасти — ПЕРЕПА́СТИ див. перепада́ти.  Словник української мови в 11 томах