переплакати
Переплакати, -чу, -чеш
гл.
1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла.
2) Проплакать. Чи знаєш ти, що я переплакала? МВ. (О. 1862. І. 87).
3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Левиц. І. 39. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. н. п. (Г. Барв. 290).
4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. Шевч. 380.
5) — ноги. Превзойти плачемъ.
Словник української мови Грінченка