перестрічати

Перестріча́ти, -ча́ю, -єш

гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав. КС. 1884. І. 40.

Значення в інших словниках

1. перестрічати — перестріча́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. перестрічати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Те саме, що перестрівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перестрічати — ПЕРЕСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм. Те саме, що перестріва́ти. Ще я не встигла додому дійти, а вже мене люди перестрічають та розпитують про дяка та про Омелька (І. Нечуй-Левицький); Гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння..  Словник української мови у 20 томах
4. перестрічати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
5. перестрічати — ПЕРЕСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Те саме, що перестріва́ти. Ще я не встигла додому дійти, а вже мене люди перестрічають та розпитують про дяка та про Омелька (Н.-Лев., II, 1956, 16); Гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння..  Словник української мови в 11 томах