перечути

Перечути, -чую, -єш

гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Мнж. 43. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. Мет. 248. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу. Мил. 214.

Значення в інших словниках

1. перечути — перечу́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перечути — див. перечувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перечути — ПЕРЕЧУ́ТИ див. перечува́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. перечути — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. перечути — ПЕРЕЧУ́ТИ див. перечува́ти.  Словник української мови в 11 томах