перстінь

Перстень, перстінь, -теня и -рсня

м.

1) Перстень, кольцо. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. Береш перстень, дай мі слово, люблю в світі тя єдного. Чуб. V. 97. Перстні дорогії. Рудч. Ск.

2) Часть косы. см. коса 1. Шух. І. 169. ум. перстеник, персте́ничок, персте́нчик, перстенець, перстінець. О. 1862. IV. 34, перстінок. АД. І. 43, перстник, перстничок. Чуб. III. 394. Моя біла ручка у перстничку. Мил. 89.

---------------

Перстінь

см. перстень.

Значення в інших словниках

1. перстінь — див. перстень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. перстінь — Пе́рстень, пе́рсня, -неві; пе́рсні, -снів і пе́рстінь, -стеня, -стеневі; пе́рстені, -стенів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)