Словник української мови Грінченка

пестунець

Песту́н, -на

м. Баловень; нѣженка. ум. пестуне́ць, пестунчик.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пестунець — див. дитина  Словник синонімів Вусика