письменницький

Письменницький, -а, -е

Писательскій. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. К. Дз. 207.

Значення в інших словниках

1. письменницький — письме́нницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. письменницький — -а, -е. Прикм. до письменник. || Який складається з письменників. || Власт. письменникові; яким повинен відзначатися письменник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. письменницький — Письме́нницький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. письменницький — ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до письме́нник. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати в 1899 р. 25-літній ювілей моєї письменницької діяльності (І.  Словник української мови у 20 томах
5. письменницький — ЛІТЕРАТУ́РНИЙ (пов'язаний з діяльністю в галузі художньої літератури), ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ. — Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин); Письменників називають інженерами людських душ.  Словник синонімів української мови
6. письменницький — ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до письме́нник. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати в 1899 р. 25-літній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр., І, 1955, 40); Письменників називають інженерами людських душ. У цьому визначенні..  Словник української мови в 11 томах