питунчик
Питу́н, -на
ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112.
2) = питець. Зміев. у. ум. питунчик.
Словник української мови ГрінченкаПиту́н, -на
ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112.
2) = питець. Зміев. у. ум. питунчик.
Словник української мови Грінченка