пищання

Пища́ння, -ня

с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).

Значення в інших словниках

1. пищання — пища́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пищання — -я, с. Дія за знач. пищати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пищання — ПИЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пища́ти і звуки, утворювані цією дією. Вилися між деревами якісь сіренькі пташечки, малесенькі, з пищанням своїм веселим (Марко Вовчок); Біля ніг почулося жалібне пищання, поскімлювання.  Словник української мови у 20 томах
4. пищання — ПИЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пища́ти і звуки, утворювані цією дією. Вилися між деревами якісь сіренькі пташечки, малесенькі, з пищанням своїм веселим (Вовчок, І, 1955, 145); Про дітей не думав [Гордій], навіть більше: не бажав їх.  Словник української мови в 11 томах