Словник української мови Грінченка

пластунський

Пластунський, -а, -е

Принадлежащій пластуну. Пластунські курені. О. 1862. II. Кух. 63.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пластунський — пласту́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пластунський — -а, -е. Прикм. до пластун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластунський — ПЛАСТУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до пласту́н. Повзти було важко й незручно, але Колос радів, що попереду просувається бувалий солдат, мимоволі показуючи йому спритне пластунське ремесло (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
  4. пластунський — ПЛАСТУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до пласту́н. Повзти було важко й незручно, але Колос радів, що попереду просувається бувалий солдат, мимоволі показуючи йому спритне пластунське ремесло (Кучер, Чорноморці, 1956, 375).  Словник української мови в 11 томах