плиска

Плиска, -ки

ж. Птица: а) Motacilla, трясогузка. Вх. Пч. II. 12. б) — біла. Motacilla alba. Вх. Пч. II. 13. в) — жовта. Мо tacilla flava. Вх. Пч. II. 13; г) = лисак 4. Вх. Пч. І. 16; II, 11. Ми були в ліску да поймали плиску чорную да чубатую. Грин. III. 442.

Значення в інших словниках

1. плиска — пли́ска іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. плиска — -и, ж. Перелітний невеликий птах з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плиска — И, ж., орн. Перелітний невеличкий птах з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм. Горобчик цвіркнув на бантині. І плиски білоногий злет, і сніг останній — синій-синій, і перегуда-очерет. (П-1:105).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. плиска — Пли́ска, -ски, -сці; пли́ски, -сок (пт.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плиска — ПЛИ́СКА, и, ж. Перелітний невеликий птах родини плискових з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм. В ятір залізла жовта плиска – легка, грайлива і весела пташка (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
6. плиска — ПЛИ́СКА, и, ж. Перелітний невеликий птах з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм. В ятір залізла жовта плиска — легка, грайлива і весела пташка (Коп., Як вони.., 1961, 80).  Словник української мови в 11 томах