Словник української мови Грінченка

площити

Площити, -щу, -щиш

гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. площити — -ощу, -ощиш, недок., діал. Базікати, теревенити.  Великий тлумачний словник сучасної мови