Словник української мови Грінченка

плугатарь

Плугатарь и плугатирь, -ря

м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав... ХС. IV. 30.

Словник української мови Грінченка