пльондр

Пльондр, -ра

м.

1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217.

2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.