плян

Плян, -ну

м. Планъ. Гн. II. 230,

Значення в інших словниках

1. плян — Плян. 1. План, порядок. А що правительство бажає предложити Палаті, котра має тепер ще до залагодженя так важні задачі, основні пляни акциї в справі у державненя зелізниць...  Українська літературна мова на Буковині
2. плян — Задум, сов. план; (дому) креслення, рисунок; (дій) програма; (твору) композиція; (далекий) перспектива; ФР. місце <н. на другому пляні>; п! ПРОЄКТ.  Словник синонімів Караванського
3. плян — Плян (і план), -ну; пля́[а́]ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)