побірок
Побір, -бо́ру
м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Словник української мови ГрінченкаПобір, -бо́ру
м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Словник української мови Грінченка