поверхниця

Поверхниця, -ці

ж.

1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу. Шух. І. 138.

2) Попона поверхъ сѣдла. Вх. Зн. 61. ум. поверхничка.

Значення в інших словниках

1. поверхниця — -і, ж., зах. 1》 Товста суконна онуча. 2》 Попона поверх сідла.  Великий тлумачний словник сучасної мови