Словник української мови Грінченка

повзувати

Повзува́ти, -ва́ю, -єш

гл. Обуть (многихъ). Пани повзувані, сліди ваші босі. Ном. № 1183.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повзувати — повзува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повзувати — -аю, -аєш, док., перех. Взути всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повзувати — ПОВЗУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Взути всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
  4. повзувати — ПОВЗУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Взути всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах