повигравати

Повиграва́ти, -ваємо, -єте

гл.

1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.

2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.

Значення в інших словниках

1. повигравати — повиграва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повигравати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виграти все чи багато чого-небудь. 2》 Домогтися перемоги, позитивного результату багато в чому. 3》 Закінчити, перестати грати (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повигравати — ПОВИГРАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., що. 1. Виграти все або багато чого-небудь. [3-й парубок:] Я кажу так: коли Митька повигравав у всіх гроші, так нехай музик найме! (М. Кропивницький); Сіли вони грати в карти.  Словник української мови у 20 томах
4. повигравати — ПОВИГРАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех. 1. Виграти все або багато чого-небудь. [3-й парубок:] Я кажу так: коли Митька повигравав у всіх гроші, так нехай музик найме! (Кроп., IV, 1959, 285); Сіли вони грати в карти.  Словник української мови в 11 томах