повпрягати

Повпряга́ти, -га́ю, -єш

гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали. Чуб. V. 1051.

Значення в інших словниках

1. повпрягати — повпряга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повпрягати — -аю, -аєш, док., перех. Впрягти всіх чи багатьох (коней, волів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повпрягати — ПОВПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Впрягти всіх або багатьох (коней, волів і т. ін.). Вони стали, вози помазали, Сірі воли повпрягали (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. повпрягати — ПОВПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Впрягти всіх або багатьох (коней, волів і т. ін.). Вони стали, вози помазали, Сірі воли повпрягали (Чуб., V, 1874, 1051).  Словник української мови в 11 томах