Словник української мови Грінченка

повстання

Повста́ння, -ня

с. Возстаніе. Левиц. І. 146.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повстання — повста́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. повстання — Заколот, бунт, збройний виступ (вияв непокори) заворушення, заворуха; (з мертвих) воскресіння.  Словник синонімів Караванського
  3. повстання — [поўстан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
  4. повстання — -я, с. Масовий збройний виступ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повстання — Повста́ння, -ння; -та́ння, -та́нь і -та́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повстання — ПОВСТА́ННЯ, я, с. Масовий збройний виступ. Всі почували, що мусить прийти до вибуху, та ніхто не хотів починати. Вибух явного повстання на Угорщині долив оливи до огню і прискорив катастрофу (І.  Словник української мови у 20 томах
  7. повстання — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко.  Словник синонімів української мови
  8. повстання — ПОВСТА́ННЯ, я, с. Масовий збройний виступ. Всі почували, що мусить прийти до вибуху, та ніхто не хотів починати. Вибух явного повстання на Угорщині долив оливи до огню і прискорив катастрофу (Фр.  Словник української мови в 11 томах