повстрявати

Повстрява́ти, -ряємо́, -єте́

гл.

1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. Грин. II. 347.

2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло? Харьк.

Значення в інших словниках

1. повстрявати — повстрява́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. повстрявати — повстряваємо, повстряваєте і повстряємо, повстряєте, док., розм. 1》 Вткнутися (про все чи багато чого-небудь). 2》 перен. Втрутитися (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повстрявати — ПОВСТРЯВА́ТИ, повстрява́ємо, повстрява́єте і повстряємо́, повстряєте́, док., розм. 1. Вткнутися (про все або багато чого-небудь). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали (Сл. Б. Грінченка). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. повстрявати — ПОВСТРЯВА́ТИ, повстрява́ємо, повстрява́єте і повстряємо́, повстряєте́, док., розм. 1. Вткнутися (про все або багато чого-небудь). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали (Сл. Гр.). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах