погніватися

Погні́ватися, -ваюся, -єш

гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.

Значення в інших словниках

1. погніватися — погні́ватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погніватися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Виявити гнів, роздратування (про всіх чи багатьох); розгніватися, розсердитися. 2》 Посваритися з ким-небудь. 3》 Гніватися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погніватися — ПОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Виявити гнів, роздратування (про всіх або багатьох); розгніватися, розсердитися. Січовики говорять: погнівались на нас усі! (Леся Українка). 2. Посваритися з ким-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. погніватися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. погніватися — ПОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Виявити гнів, роздратування (про всіх або багатьох); розгніватися, розсердитися. Січовики говорять: погнівались на нас усі! (Л. Укр., V, 1956, 34). 2. Посваритися з ким-небудь.  Словник української мови в 11 томах