подобно
Подо́бно
нар.
1) = подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чуб. V. 194. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била. Чуб. V. 215.
2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка