подостачати

Подостача́ти, -ча́ю, -єш

гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.

Значення в інших словниках

1. подостачати — подостача́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подостачати — -аю, -аєш, док., діал. Достачити багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подостачати — ПОДОСТАЧА́ТИ, а́є, а́ють, док., кому – чому, що і чого, розм. Дати, надати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості (про все або багато чого-небудь). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах