подунути Поду́нути, -ну, -неш гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув. Рудч. Ск. І. 87. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках подунути — поду́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови подунути — див. подути. Великий тлумачний словник сучасної мови подунути — ПОДУ́НУТИ див. поду́ти. Словник української мови у 20 томах подунути — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови подунути — ПОДУ́НУТИ див. поду́ти. Словник української мови в 11 томах