пожалкувати

Пожалкува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок. Кв.

Значення в інших словниках

1. пожалкувати — пожалкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пожалкувати — -ую, -уєш, док. 1》 неперех. Те саме, що пожаліти 2). || за ким – чим. Відчути душевний біль, зажуритися за ким-, чим-небудь. || Відчути жаль, каяття. 2》 перех. і без додатка, рідко неперех. Те саме, що пожаліти 1). 3》 перех., рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожалкувати — ПОЖАЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. без прям. дод. Те саме, що пожалі́ти 2; пошкодувати за чим-небудь. [Орест:] Хоч коли є що в середніх віках, за чим можна пожалкувати, то власне за сею “блакитною трояндою” (Леся Українка); Я пожалкував...  Словник української мови у 20 томах
4. пожалкувати — БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови
5. пожалкувати — ПОЖАЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. неперех. Те саме, що пожалі́ти 2. [Орест:] Хоч коли є що в середніх віках, за чим можна пожалкувати, то власне за сею «блакитною трояндою» (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах