пожевріти Пожевріти, -рію, -єш гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ). Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках пожевріти — поже́вріти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови пожевріти — [пожеўр'ітие] -р'ійеи Орфоепічний словник української мови пожевріти — -іє, док. Жевріти якийсь час; потліти. Великий тлумачний словник сучасної мови пожевріти — ПОЖЕ́ВРІТИ, іє, док. Якийсь час; повільно, без полум'я горіти; потліти. Словник української мови у 20 томах пожевріти — ПОЖЕ́ВРІТИ, іє, док. Жевріти якийсь час; потліти. Словник української мови в 11 томах