позамучувати

Позаму́чувати, -чую, -єш

гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. позамучувати — позаму́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позамучувати — -ую, -уєш, док., перех. Замучити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамучувати — ПОЗАМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого. 1. Катуванням, тортурами довести всіх або багатьох до смерті, загибелі; закатувати всіх або багатьох. Більшість підпільників позамучували на допитах (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. позамучувати — ПОЗАМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Замучити всіх або багатьох. Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах