позасилати

Позасила́ти, -ла́ю, -єш

гл.

1) Заслать (во множествѣ).

2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. позасилати — позасила́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позасилати — -аю, -аєш, док., перех. Заслати всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позасилати — ПОЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого. Заслати всіх або багатьох. Не досягло й до року, як школи закрили; декого з учителів позабирали, позасилали (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. позасилати — ПОЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Заслати всіх або багатьох. Не досягло й до року, як школи закрили; декого з учителів позабирали, позасилали (Мирний, III, 1954, 188).  Словник української мови в 11 томах