позостати

Позостати, -тану, -неш

гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.

Значення в інших словниках

1. позостати — позоста́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. позостати — ПОЗОСТА́ТИ, а́не, док., без прям. дод., розм. Залишитися.  Словник української мови у 20 томах