покицяння
Покиця́ння, -ня
с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. см. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Словник української мови ГрінченкаПокиця́ння, -ня
с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. см. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Словник української мови Грінченка