покривайло
Покривайло, покривало, -ла
с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Грин. III. 448. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. н. п. Покривало на мертву купила. Кролев. у. Окрило їх покривало густеє. К. Іов. 36. ум. покривайлечко, покривалечко. Мет. 207.
Словник української мови Грінченка