полагода Полагода, -ди ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках полагода — -и, ж., зах. 1》 Виправлення, полагодження. 2》 Залагодження спірної справи чи розбрату. Великий тлумачний словник сучасної мови