полуденько

По́лудень, -дня

м.

1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. Чуб. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні. К. Іов. 12.

2) Полдникъ. ум. полуденько. О. 1862. IV. 13.