помога

Помо́га, -ги

ж. Помощь. Ном. № 4557. Мкр. Г. 22. Бог усім помога. Черк. у. Переплива на помогу. Шевч. 60. Та з божої помоги топчи вороги під ноги. н. п.

Значення в інших словниках

1. помога — помо́га іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. помога — -и, ж., заст. Допомога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помога — ПОМО́ГА, и, ж., заст. Допомога. Бачучи [бачачи], .. що вже Сомкові .. помоги не видумаєш, махнув [Кирило Тур] рукою, та .. і хотів ото з'їхати з України (П. Куліш); Однокровному народу Наш народ подав правицю На єднання, на помогу, На погибель ворогам (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. помога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.  Словник синонімів української мови
5. помога — ПОМО́ГА, и, ж., заст. Допомога. Бачучи [бачачи], .. що вже Сомкові.. помоги не видумаєш, махнув [Кирило Тур] рукою, та.. і хотів ото з’їхати з України (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Однокровному народу Наш народ подав правицю На єднання, на помогу, На погибель ворогам (Рильський, II, 1960, 242).  Словник української мови в 11 томах