помурувати

Помурувати, -ру́ю, -єш

гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конецъ мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.

Значення в інших словниках

1. помурувати — помурува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помурувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Змурувати все чи багато чого-небудь. 2》 Мурувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помурувати — ПОМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод. 1. Змурувати все або багато чого-небудь. – Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували!.. (Панас Мирний). 2. Мурувати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. помурувати — ПОМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. 1. Змурувати все або багато чого-небудь. — Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували!.. (Мирний, II, 1954, 72). 2. Мурувати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах