понабрякати

Понабрякати, -каємо, -єте

гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. І. 339.

Значення в інших словниках

1. понабрякати — понабряка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понабрякати — -ає, док. 1》 Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). 2》 Набратися соком, набубнявіти (про бруньки, плоди і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понабрякати — ПОНАБРЯКА́ТИ, а́є, док. 1. Набрякнути (про різні частини тіла, місця на тілі). Максим запримітив, як понабрякали у свахи очі та яка вона заплакана (Л. Яновська); Щоб добути її [глини] кілька пригорщів, він мусив колупатися до нестями ..  Словник української мови у 20 томах
4. понабрякати — ПОНАБРЯКА́ТИ, а́є, док. 1. Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). Максим запримітив, як понабрякали у свахи очі та яка вона заплакана (Л. Янов., І, 1959, 356); Щоб добути її [глини] кілька пригорщів, він мусив колупатися до нестями..  Словник української мови в 11 томах