поназдирати
Поназдира́ти, -ра́ю, -єш
гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.
Словник української мови ГрінченкаПоназдира́ти, -ра́ю, -єш
гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.
Словник української мови Грінченка