Словник української мови Грінченка

понаколочувати

Понаколо́чувати, -чую, -єш

гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.

Словник української мови Грінченка